При дослідженні психологічної готовності жінки до материнства була використана методика PARI (шкали надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини) та анкета психологічної готовності жінки для материнства, для дослідження післяродової депресії - «Единбурська шкала післяродової депресії»[119]. Ці методики найбільш точно відповідають характеру дослідження, оскільки є валідними та надійними, вимірюють саме необхідні характеристики.

3.1 Наукове дослідження післяродової депресії

Першим етапом нашого емпіричного дослідження є підготовка та проведення тестування, яке відбулося на базі Херсонської половогого будинку при медечно-санітарної частини БПК імені Лучанського.

Досліджувані: молоді жінки, які народили дітей в половогому будинку при медично-санітарної частини БПК імені Лучанського. Всього було протестовано 46 жінок у возрасті 21- 34. Опитування проводилось на 4-5 сутки після пологів у пологовому будинку. У дослідженні використовувалися тестові методики PARI, анкета психологічної готовності жінки для материнства, «Единбурська шкала післяродової депресії». (їх подано у додатках 2, 3, 4). Опитування проводилося анонімно. Первинні дані подано у Додатку 1.

За результатами підрахування Еденбургскої шкали післяродової депресії, досліджуваних було поділено на три групи за кількістю набраних балів: 1-5 балів - низький рівень післяродової депресії (12 жінок), 6-11 балів - середній рівень післяродової депресії (26 жінок), 12-30 балів -високий рівень післяродової депресії (8 жінок). Таким чином, ми бачимо, що з виборки виявилося 53% жінок з середнім рівнем післяродової депресії, 28% досліджуваних з низьким рівнем післяродової депресії та 19% з високим рівнем післяродової депресії (мал.3.1).

Малюнок 3.1: Розподіл вибірки досліджуваних за результатами тестування за Еденбургскою шкалою післяродової депресії

3.1 Наукове дослідження рівня психологічної готовності жінок до материнства

Наступною досліджувалася залежна перемінна, а саме психологічна готовність жінок до материнства , що і є метою нашої роботи.

Для наукового дослідження ПГМ мі обрали методику PARI і використали три шкали: надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини. Тому що на наш погляд ці шкали найбільш відповідають психологічній готовності до материнства.

За допомогою „Методики PARI” нами було визначено рівень психологічної готовності до материнства жінок з різним рівнем післяродової депресії (мал.3.2, 3.3, 3.4).

В групі з низьким рівнем післяродової депресії не виявилося жодної жінки з високим чи низьким рівнем психологічної готовності до материнства (мал. 3.2).

Малюнок 3.2: Група низького рівня післяродової депресії

Група з середнім рівнем післяродової депресії була поділена на дві: перша - жінки з середнім рівнем психологічної готовності до материнства (показники по методиці PARI в діапазоні між 10 та 18 балів), інша - жінки з низьким рівнем психологічної готовності до материнства (показники по методиці PARI в діапазоні між 5 та 9 балів) (мал. 3.3)

Малюнок 3.3: Група середнього рівня післяродової депресії

Група з високим рівнем післяродової депресії також була поділена на дві: перша - жінки з середнім рівнем психологічної готовності до материнства, інша - жінки з низьким рівнем (мал. 3.4).

Малюнок 3.4: Група високого рівня післяродової депресії

В процесі нашого дослідження не було виявлено жодної жінки з високим рівнем психологічної готовності до материнства. Ці результати тестування ще раз підтверджують данні про зміну сімейних стереотипів і цінностей сучасного суспільства.

3.3 Дослідження кореляційного зв'язку між рівнем післяродової депресії та рівнем психологічної готовності до материнства.

Щоб отримати достовірні дані, ми застосували у якості вторинної статистичної математичної обробки лінійну кореляцію Пірсона - безрозмірний індекс в інтервалі від -1,0 до 1,0 включно, який відображає міру лінійної залежності між двома безліччю даних.

Критерій Пірсона розраховується за наступною формулою:

де x та y -- вибіркові середні значення.

Підсумкові данні були занесенні в таблицю3.1. Проведений надалі кореляційний аналіз Пірсона показав значимі кореляції між високим рівнем післяродової депресії та низьким рівнем психологічної готовності до материнства, між високим рівнем післяродової депресії та середнім рівнем психологічної готовності до материнства. Кореляції значимі при **р=0,001.

Таблиця 3.1: Таблиця кореляційного зв'язку рівня ПД з рівнем ПГМ. **р=0,01

	Низький рівень ПД	Середній рівень ПД	Високий рівень ПД
		Середній рівень ПГМ

Низький рівень ПГМ	Середній рівень ПГМ	Низький рівень ПГМ	Середній рівень ПГМ
Кількість осіб	12	6	2	3	24
Кореляційно зв'язок між ПД та ПГМ	- 0,058	-0,5	-0,258	1**	-0,884**

Отримані дані можна пояснити тим, що находячись в депресії, тяжко тверезо оцінювати ситуацію і адекватно реагувати на оточуюче середовище. Доглядати та виховувати дітей - дуже тяжка і виснажлива робота. Тому вона майже не по силам людині яка відчуває на собі всі симптоми депресії, а саме відсутність або зниження апетиту, розлади сну, відсутність сил і бажання що-небудь робити, що супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість концентруватися на простих життєвих ситуаціях, головні болі, мігрень.

За умов маленької вибірки отримані данні можуть бути не достовірними, тому ми вирішили перерозпреділити жінок на групи за рівнем ПД, з ціллю розширити кількість жінок в групах з високим та низьким рівнем ПД. До групи з низьким рівнем ПД увійшли жінки з результатами в діапазоні між 1 та 6, всього 14 жінок. Група з середнім рівнем ПД складалась з результатів у діапазоні 7-9, всього 10 жінок. Група з високим рівнем ПД складалась з 22 жінок з результатами у діапазоні 10-23.

Проводячи кореляційний аналіз ми отримали наступні данні які приведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2: Таблиця кореляційного зв'язку рівня ПД з рівнем ПГМ (зі зміненими даними). **р=0,001

	Низький рівень ПД	Середній рівень ПД	Високий рівень ПД
	Низький рівень ПГМ	Середній рівень ПГМ	Низький рівень ПГМ	Середній рівень ПГМ	Низький рівень ПГМ	Середній рівень ПГМ
Кількість осіб	3	11	2	8	9	13
Кореляційно зв'язок між ПД та ПГМ		0,309	1**	0,09	-0,153	-0,412

При повторному проведенні дослідження кореляційний аналіз Пірсона показав значимі кореляції між середнім рівнем ПД та низьким рівнем ПГМ. Кореляція значима при **р=0,001.

Отримані дані можна пояснити так, що навіть з середнім рівнем післяродової депресії жінці важко самої доглядати за дитиною, прагнути прискорити розвиток своєї дитини.

3.4 Висновки та рекомендації

Підсумовуючи отримані результати дослідження, маємо зробити висновок, що дійсно жінки з післяродовою депресією мають низький рівень психологічної готовності. Це пов'язано з тим, що коли відчуваєш на собі симптоми депресії (наприклад такі як відсутність або зниження апетиту, розлади сну, відсутність сил і бажання що-небудь робити, що супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість концентруватися на простих життєвих ситуаціях, головні болі, мігрень) тяжко тверезо оцінювати ситуацію і адекватно реагувати на оточуюче середовище.

Отже з огляду на вищесказане, можна стверджувати, що гіпотеза, яку ми ставили на початку, підтвердилася, а саме жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства.

Крім того, в ході дослідження було виявлено цікавий факт: з усієї вибірки, а саме 46 жінок віком 21-34, було виявленно жодної жінки з високим рівнем ПГД. Це можна пояснити тим що в наш час ми маємо змінені сімейні стереотипи та цінності, спостерігається зріст незапланованих вагітностей серед неповнолітніх та абортів у жінок які ще не мають дітей.

Подальший розвиток у цьому напрямку ми бачимо у більш усесторонньому вивченні проблеми материнства, психологічної готовності до материнства, факторів які впливають на готовність до материнства. Оскільки данна проблема має велике практичне значення та є міждисциплінарною, бо полягає у сферах сімейної психології, психології особистості, вікової психології та ін..

Отже, при дослідженні впливу післяродової депресії на психологічну готовність до материнства було використано: методика PARI (шкали надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини) та анкета психологічної готовності жінки для материнства, для дослідження післяродової депресії - «Единбурська шкала післяродової депресії». Ці методики найбільш точно відповідають характеру дослідження, оскільки є валідними та надійними для обраного дослідження та вимірюють саме необхідні характеристики.

Серед респондентів було виділено три окремі групи залежно від рівня ПД: з високим рівнем, середнім та низьким. Далі ми вивчали рівень ПГМ. Кожна окрема група була поділена ще на підгрупи залежно від рівня ПГМ. Всього ми отримали 5 груп.

Наступним етапом дослідження було проведення кореляційного аналізу за критерієм Пірсона. Ми підтвердили гіпотезу, але за умов того що група яка нас цікавила (високий рівень ПД та низький рівень ПГМ) складалась всього з двох жінок, ми вирішили жінок поділити на групи за іншими числовими показниками. І отримали значиму кореляцію в групі з середнім рівнем ПД та низьким рівнем ПГМ.

Рекомендації для жінок з середнім та високим рівнем післяродової депресії:

1.Не приймайте все дуже близько до серця, не драматизуйте - адже цей період обов'язково закінчиться.

2.Дуже важливо налагодити нормальний процес лактації - це гормонозависимий стан, при якому організм продукує пролактін і окситоцин (гормони зв'язку і кохання). Фахівці відмітили, що при добре налагодженій лактації післяродові неврози практично не виявляються (або в дуже легкій формі). Можливо, в разі проблем з лактацією є сенс звернутися до консультантів по грудному вигодовуванню - адже сучасні жінки рідко знають, як це «робиться», коли це вперше, а дослідні помічниці, як у наших прабабусь, не завжди є під рукою.

3.Не корите себе за байдуже або негативне відношення до маляти. Це наслідок вашого емоційно-гормонального зрушення в організмі.

4.Масажі і фізкультура хороші помічники в боротьбі з депресією. Якщо немає можливості ходити в спортзали, то вас врятує навіть проста утрішня гімнастика щодня.

5.Поспілкуйтеся з жінками, в яких була післяродова депресія, мабуть, у вас була дуже схожа ситуація, і вони поділяться своїм методом виходу з депресії.

6.Постарайтеся трохи більше приділяти часу собі, своєму зовнішньому вигляду. Побачивши у віддзеркаленні пошарпану з опухлими від сліз очима себе, у вас не додасться позитивних емоцій, а навпаки, стан лише посилиться.

7.Залиште хоч на декілька годинників дитяти бабусі і підіть з чоловіком прогулятися, а краще абикуди повечеряти. Ви зрозумієте, що є життя зовні удома. І вам захочеться швидше повернутися до неї.

8.Звернетеся до психолога за консультацією. Консультації вам допоможуть впоратися з неприємними відчуттями і вашими страхами. Як альтернатива, а краще доповнення - групова терапія, тренінги. Ви зможете іншими очима поглянути на свою ситуацію, взнати як інші жінки справляються з такими ж проблемами.

9.Добре допомагають аутотренинги, вправи на розслаблення

10.Розділяйте обов'язки по будинку. Попросите батька дитяти і близьких допомогти вам в догляді за дитям. Не соромитеся звертатися за допомогою, якщо потребуєте її. Це зовсім не є визнанням в слабкості. Це говорить лише про те, що ви людина, і ніщо людське.

11.Робота по будинку може почекати. Головне - це комфорт вашого дитяти і ваш. Брудний посуд або білизна можуть почекати, а ось якщо ви не виспалися, це набагато гірше.

Висновок

У даній роботі нами було розглянуто проблему психологічної готовності жінки до материнства. Завдяки узагальненню та систематизації теоретичних даних, отриманих при аналізі наукової літератури було визначено, психологія материнства - одна з найбільш складних і мало розроблених галузей сучасної науки.

Материнство - це одна з соціальних жіночих ролей, тому навіть якщо потреба бути матір'ю і закладена в жіночій природі, суспільні норми і цінності роблять певний вплив на прояви материнського відношення. Поняття «Норми материнського відношення» не є постійним, оскільки зміст материнських установок міняється від епохи до епохи. Тій або іншій соціальній установці відповідає певний образ дитини. Прояви материнського відношення, що відхиляються, існували завжди, але вони могли носити більш приховані або відкриті форми і супроводиться великим або меншим відчуттям провини залежно від суспільного відношення до цих актів.

Також розглянуті різноманітні вітчизняні та зарубіжні теорії материнства та функції матері.

Також подані рекомендації жінкам з середнім та високим рівнем ПД. Щодо роботи психолога, також нами розглянуто спектр методів його роботи по діагностиці даної проблеми та допомоги матерям і їхнім дітям.

Об'єктом емпіричного дослідження, яке було проведено нами та описане у даній роботі, виступила психологічна готовність жінки до материнства, а предметом - вплив післяродової депресії на психологічну готовність жінки до материнства.

В ході дослідження було підтверджено робочу гіпотезу, що жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства. А саме, за допомогою лінійної кореляції Персона було статистично значимо підтверджено.

Підводячи підсумок нашій роботі, маємо зазначити, що гіпотеза дослідження підтверджена, мета досягнута, завдання виконані.

Подальші дослідження по даній темі можуть бути направлені:

ь на розробку психологічної програми по підготовці жінок до материнства;

ь на додаткове вивчення особових особливостей жінок, очікуваючих дитяти;

ь на розробку медичної і психологічної програм по наданню своєчасній допомозі жінкам з несформованою готовністю до материнства;

ь на своєчасну діагностику і попередження девіантного материнства.

Список використаної літератури

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Екатеринбург,1998.

2. Авдеева Н.Н. Привязанность ребенка к матери и образ себя в раннем детстве// Вопросы психологии. 1997. 4.

3. Авдеева Н.Н. Вы и младенец: у истоков общения. -М.:Пр.1991.

4. Анерт Л.Т., Майшнер, А. Шмидт, В.А. Доскин Кросс-культурное исследование взаимодействия с детьми русских и немецких матерей. Л

5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968.

6. Ананьев Е.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977

7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. Т. 1.М., 1980.

8. Андреева Н.Г. Этот удивительный младенец.- С-П., 1999.

9. Анна де Карвасдуэ. Девочка. Девушка. Женщина. Мир книги.-М., 2001.

10. Баз Л.Л., Скобло Г.В. Особенности общения со взрослыми младенцев от матерей с послеродовыми депрессиями // Психология сегодня. Ежегодник Российского психологического общества. Т. 2. Вып.3. - М., 1996

11. Баканов Е.Н., Иванников В.А.: О природе побуждения // Вопросы психологии. 83'4

12. Бангерская Т. Трудное счастье материнства//Семья и школа.- 1987.- №3.-с.29-32.

13. Батуев А.С. Психофизиолгичекие доминанты материнства. //Психология сегодня.-1996.-вып.4.-с.69-70.

14. Батуев А,С. Генетические и социальные факторы формирования индивидуальности детей; биосоциальные основы формирования нервно-психической сферы ребенка // Ребенок в современном мире: здоровье ребенка: В 2 т. Т. 2 / Под ред. А. А.

15. Батуев А.С., Соколова Л.А Учение о доминанте как теоретическая основа формирования системы мать дитя // Вести. С.-Петербург, ун-та. Сер. 3.1994. Вып, 2

16. Баженова О.В, Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовность к материнству: выделение факторов, условий психологического риска для буду-щего развития ребёнка. //Синапс,1993, №4

17. Баскина Ю.В. Методика диагностики родительских отношений. М., 1992

18. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. М., 1985.

19. Беременность и роды у первородящих женщин старшего возраста.- М.:Пр.1975.

20. Бертран А. «Воспитание до рождения» С-п 1998.

21. Бойко В.В. Малодетная семья.- М.:Пр.1988.

22. Бойко В.В. Счастье, семья, дети.- М.:Пр 1980.

23. Бойко В.В. Если ты жена и мать. -М.:Пр.1985.

24. Боровикова Н.В. «Адаптация к новому образу «Я» у беременных женщин» Вестник Балтийской академии 1998г. Выпуск 15, стр. 81-86.

25. Бурменская Г.В., Захарова Е.И. Возрастно-психологический подход в консультировании детей и подростков: учебное пособие для ВУЗов.-М.:Акадкмия,2002.

26. Брусиловский А.И. Жизнь до рождения. -М.:Пр.1991.

27. Брутман В.И., Психологические феномены, возникающие в связи с нежеланной беременностью.//Психология сегодня.-вып.4.-1996.-с.150-151.

28. Брутман В.И., Ениколопов С.Н., Панкратова М.С. Некоторые результаты социологического обследжования женщин, отказавшихся от своих новорождённых детей.//Вопросы психологии.-1994.-№5.-с.24-27.

29. Брутман В.И. Радионова М.С. Формирование привязанности матери к ребёнку в период беременности//Вопросы психологии.-1997.- №7.-с.38-47.

30. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю.Динамика психического состояния женщины во время беременности и после родов//Вопросы психологии.-2002.-№1.-с.59-69, №3.-с.109-117.

31. И.В. Брутман, А.Я. Варга, М.С. Радионова, О.В. Юсупова "Девиантное материнское поведение" Московский психотерапевтический журнал. №4 1996г.

32. Варга Д. "Дела семейные". Москва 1986г.

33. Варга Ф.Я. Структура и типы родительского отношения. М.,1987.

34. Варга Д. Радость родительских забот.- М.:Пр.1983

35. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: иллюстрированное руководство.- М.:ВЛАДОС-ПРЕСС,2002.

36. ВеккерЛ. М. Психические процессы: В 3 т. Т.З. Л., 1981.

37. Винникотт Д.В. "Маленькие дети и их матери". Москва 1998г.

38. Винникотт Д.В. "Разговор с родителями" Москва 1995г.

39. Волков В.Г., Садкова Ю.С. Индивидуально-психологические особенности беременных с угрозой выкидыша. Киров, 1995

40. Ворошнина О.Р. Психологическая коррекция депривированного материнства. М.,1998.

41. Воспитательные дома // Большая энциклопедия / Под ред. С. Н. Южакова, П. Н. Милюкова: В 14т. Т. 5. СПб., 1904.

42. Вундт В. Основы физиологической психологии.: В 16 вып. Вып. 6, т. 2. СПб.,20. 1873-1874,

43. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М., 1982-1984.

44. Галигузова Л.Н. Формирование потребности в общении у детей раннего возраста// Развитие общения дошкольников со сверстниками / Под ред. А. Г. Рузской. М., 1989.

45. ГалигузоваЛ. Н., Мещерякова С.Ю., Царегородцева Л.М. Психические аспекты воспитания детей в домах ребенка и детских домах//Вопросы психологии. 1990. 6.

46. Гриском К."Рождение в море". Москва 1993г.

47. Гроф С."За пределами мозга". Издательство Трансперсонального Института 1993г.

48. Гроф С."Области человеческого бессознательного". Издательство Трансперсонального Института 1994г.

49. Дик-Рид Г."Роды без страха" Москва 1996г

50. Долбик-Воробей Т.А. Студенческая молодежь о проблемах брака и рождаемости//Cоцис.-2003.-№11.-с.78-83.

51. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растенников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 104 с.

52. Завялова Ж.В. Психологическая готовность к родам и метод её формирования. М., 2000

53. Захаров А.И. Ребёнок до рождения. Спб, 1998.

54. Карвасарский Б. Д. Психотерапия. - М.: Медицина, 1985. - 303 с.

55. Клюева Н.В., Свистун М.А. Программы социально-психологического тренинга. - Ярославль: Яросл. НПЦ "Психодиагностика", 1992. - 66 с.

56. Ковалев Г.А., Коряк Н.М., Петровская Л.А. Проблемы активного социального обучения // Вопросы психологии, 1982. - № 5. - С.95-103.

57. Коваленко Н.П. Психологические особенности коррекции эмоционального состояния женщины в период беременности. Спб.,1998.

58. Кошелёва А.Д., Алексеева А.С. Диагностика и коррекция материнского отношения. М.,1997.

59. Кон И.С. Ребенок и общество. М.: Педагогика, 1988.

60. ЛеонтьевА.Н. Проблемы развития психики. М., 1972.

61. . Лисина М.И, Воспитание детей раннего возраста в семье. Киев, 1983.

62. Лисина М.И. Проблемы онтогенезаобщения. М., 1986,

63. Лисина М.Я., Авдеева Н.Н, Развитие представления о себе у ребенка первого года жизни // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии / Под ред. М.И. Лисиной. М., 1980.

64. Лисина М.И., Галигузова Л.Н. Становление потребности детей в общении со взрослыми и сверстниками // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии / Под ред. М.И. Лисиной. М., 1980,

65. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984.-444с.

66. Луковцева З.В. , Баз Л.Л. : Психическое развитие недоношенного младенца 99'6

67. Мещерякова С.Ю. Особенности комплекса оживления у младенцев при воздействии предметов и общении со взрослыми // Вопросы психологии. 1975. 5.

68. Мещерякова С.Ю. Становление основ личности в младенческом возрасте // Творчество и педагогика: Материалы Всесоюз-научно-практич. конф. (Секция V. Дет-' ство и творчество). М., 1988.

69. Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству//Вопросы психологии.-2002.-№5.-с.18-27.

70. Мещерякова С.Ю., Авдеева Н.Н. Особенности психической активности ребенка первого года жизни // Мозг и поведение младенца / Под ред, О. С. Андрианова. М., 1993.

71. Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1989.

72. Мухамедрахимов Р. Ж. Формы взаимодействия матери и младенца // Вопросы психологии. 1994, 6.

73. Мухамедрахимов Р.Ж. Программа развития, центрированная на взаимодействии матери и младенца // Социокогнитивное развитие ребенка в раннем детстве: Тез. российско-германского семинара (18-20 апреля 1995 г.). М., 1995.

74. Мухамедрахимов Р.Ж. Взаимодействие и привязанность матерей и младенцев групп риска // Вопросы психологии. 1998. 2.

75. Матвеева Е.В. Анализ материнства с позиции теории деятельности. К.:ВГГУ,2004.

76. Матвеева Е.В. Проект исследования на тему «Способы воспитания готовности к материнству и качество материнской позиции в российской и американской культурах современного общества».-Москва-Нью-Йорк.:2004.

77. Мухамедрахимов Р. Ж., Иванова В. Ю. Оценка качества взаимодействия матерей и младенцев // Ананьевские чтения - 97 (90 лет со дня рождения Б.Г. Ананьева): Тез. конф. (28-30 октября 1997 г.) / Под ред. А.А. Крылова. СПб., 1997.

78. Никитин Б.П. "Детство без болезней" Санкт-Петербург1996г.

79. Никитин Б.П., Л.А. Никитина "Резервы здоровья наших детей" Москва 1990г.

80. Ожегов С.И. Словарь русского языка. -М.:1984.

81. Оден М. "Возрожденные роды" Москва 1994г.

82. Орлевская М. Я хочу ребёнка//Cчастливые родители.-2004.-№3.-с.76-78.

83. Психологические тесты/Под. ред. А.А.Карелина: В 2 т. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2002.

84. Пэрну Л. Я жду ребёнка. М.:Медицина,1986.

85. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. М.,1990.

86. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. М.,2002.

87. Психология. Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - Изд. 2-е. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

88. Папушек Х., Папушек М. Значение невербального общения в младенческом возрасте для психического развития//Психологический журнал.-2000.-№3.-с.65-72.

89. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М., 1969.

90. Пьерон А. Психофизика // Экспериментальная психология. Вып. I и II / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. М., 1966.

91. Райнпрехт Х. Виховання без прикрощів: батьківські збори [Текст] // Шкільний світ : Всеукраїнська газета для вчителів. - 2007. - № 47. - С. 20-22.

92. Рубинштейн С.Л. Основы обшей психологии. М., 1946.

93. Русакова М.Н. Экспериментальное исследование эмоциональных реакций человека. М., 1979.

94. Радионова М.С. Динамика переживания женщиной кризиса отказа от ребенка. Дисс.канд.пихол.н., М., 1997

95. Р. Равич "Мы ждем тебя, малыш!" Москва 1991г.

96. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / Пер. с анг. - М.: Прогресс, 1993. - 386 с.

97. Самоукина Н.В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребёнком//Вопросы психологии.-2000.-№3.-с 67-81.

98. Смирнова Е.О. Генезис общения ребёнка от рождения до семи лет//Вопросы психологии.-2004.-№2.-с.15-19.

99. Спок Б. Ребёнок и уход за ним.-М.: «Политехника»,1991.

100. Сталькова И.Л. "Материнство" Москва 1987г.

101. Сборник статей конференции «Перинатальная психология в родовспоможении» сб.: АМСУ; 20-22 марта 1997.

102. Смирнова Е.О. Проблема общения ребенка и взрослого в работах Л.С. Выготского и М.И. Лисиной // Вопросы психологии. 1996. 6,

103. Смирнова Е.О. Становление межличностных отношений в раннем онтогенезе.// Вопросы психологии, 1994, №6.

104. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. М.,1980.

105. Филиппова Г.Г. Девять месяцев, меняющих жизнь//Семья и школа,.-2001.-№3.-с.14-17.

106. Филиппова Г.Г. Развитие материнского поведения в онтогенезе//Психология сегодня.-вып.3.-1996.-с..36-38.

107. Филиппова Г.Г. Психология материнства. М.,2002.

108. Филиппова Г.Г. Материнство и основные аспекты его исследования в психологии//Вопросы психологии.-2001.-№2.-с.22-37.

109. Филиппова Г.Г. Трудная радость материнства//Семья и школа.-2001.-№1-2.

110. Филиппова Г.Г. Ребёнок для родителей и родители для ребёнк//Cемья и школа.-2003.-№2.-с.7-9

111. Филиппова Г.Г. Психология материнства: Учебное пособие. -- М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. -- 240 с

112. Хоментаускас Г.Т. Семья глазами ребёнка.- М.:«Педагогика»,1989.

113. Ханин Ю. Л. Краткое руководство к применению шкалы реактивной и личностной тревожности Ч. Д. Спилбергера.Л., 1976.

114. Хрестоматия по перинатальной психологии: Психология беременности, родов и послеродового периода / Сост. А,Н, Васина.- М.:Изд-во УРАО, 2005. -- 328с.

115. http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2008/ds/pp/pp_u/pp1108_u.html

116. http://psylist.net/praktikum/00023.htm

117. http://www.prosvetlenie.org/razum/16/7.html

118. http://psylist.net/slo/?kat=3

119. http://neuro.health-ua.com/article/119.html

120. Царегородцева Л.М. Исследование контактов между младенцами // Экспериментальные исследования по проблемам педагогической психологии / Под ред. М.И. Лисиной. М., 1979.

121. Царегородцева Л.М. Возникновение и развитие контактов между младенцами: Автореф. канд. дис. М., 1983.

122. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. - М.: Апрель-Пресс, 2000. - 512с.

123. ЭлъконинД.Б, Детская психология. М., 1960.

124. Менегетти А. «Женский ум в проєкте жизни» 2007, ННБФ

Додаток А1

Результати тестування досліджуваних за методиками «Эдинбургская шкала послеродовой депрессии», методика PARI та анкета психологічної готовності до материнства

№	Прізвище	Рівень депресії	PARI	Анкета
			надмірна турбота	відчуття самопожертвування	прагнення прискорити розвиток дитини
1	Андреевская К.	1	10	10	15	14
2	Андрусенко А.	16	12	12	14	10
3	Блохина Д.	6	10	13	13	14
4	Браславская Н.	12	9	8	10	11
5	Волосовская М.	9	14	14	12	13
6	Губанова О.	10	10	9	11	8
7	Гусева Е.	22	13	12	9	13
8	Головко С.	10	15	15	11	11
9	Дорофеева Т.	10	16	12	11	14
10	Егорова Н.	0	11	9	9	13
11	Журба О.	5	8	11	14	8
12	Краснова А.	3	10	10	15	14
13	Кавердюк К.	7	13	7	8	15
14	Капілова Б.	19	10	9	10	9
15	Леонидова К.	10	15	15	11	11
16	Малютина Д.	9	14	14	12	13
17	Могильниченко А.	9	11	10	12	12
18	Мартьянова М.	10	10	7	9	12
19	Мельникова Е.	23	8	15	10	9
20	Никитина Т.	9	11	11	10	10
21	Нагнибеда О.	7	14	12	9	12
22	Новак І.	10	15	15	11	11
23	Осякина Е.	5	16	14	5	11
24	Овечкина В.	8	14	14	5	11
25	Полетаева Д.	10	11	9	11	8
26	Переєнко І.	6	10	13	12	14
27	Причина Н.	4	11	9	9	13
28	Рязанцева Н.	10	9	9	9	14
29	Ракколайнен І.	1	8	11	14	8
30	Соколенко А.	5	10	15	10	14
31	Секлецова М.	23	12	14	12	10
32	Семенова М.	10	9	10	8	14
33	Сворєнь О.	10	10	9	11	8
34	Соколєнко В.	8	14	11	5	11
35	Ткаченко Е.	10	9	9	9	14
36	Товстоног А.	8	14	14	5	11
37	Темнова Н.	2	16	14	5	11
38	Урум С.	20	11	11	12	11
39	Чешик О.	10	9	15	9	14
40	Чумаченко В.	3	15	14	9	10
41	Хлистова Д.	16	14	13	13	11
42	Хабутдінова Г.	10	15	15	11	11
43	Юдіна Л.	4	15	14	9	10
44	Ярова Ю.	10	10	13	11	8
45	Якубенко Л.	5	8	13	9	10
46	Яковлева Г.	7	14	12	9	12

Додаток Б

Методика PARI

Инструкция: перед вами вопросы, которые помогут выяснить, что родители думают о воспитании детей. Здесь нет ответов правильных и не правильных, так как каждый прав по отношению к собственным взглядам. Старайтесь отвечать точно и правдиво.

Некоторые вопросы могут показаться вам одинаковыми. Однако это не так. Вопросы сходные, но не одинаковые. Сделано это для того, чтобы уловить возможные, даже не большие различия во взглядах на воспитание детей. Не обдумывайте ответ долго, отвечайте быстро, стараясь дать правильный ответ, который придет вам в голову:

А - с данным положением согласна полностью

а - с данным положением скорее согласна чем не согласна

б - с данным положением скорее не согласна чем согласна

Б - с данным положением не согласна

1. Хорошая мать должна оберегать своих детей даже от маленьких трудностей и обид.

2. Дети должны отдавать себе отчет в том, что родители делают для них очень много.

3. Большинство детей должны самостоятельно справляться с физиологическими нуждами уже с 15 месяцев.

4. Мать должна делать все, чтобы уберечь своего ребенка от разочарований, которые несет жизнь.

5. Мать должна жертвовать своим счастьем ради счастья ребенка.

6. Если рано научить ребенка ходить - это благотворно влияет на его развитие.

7. Надо беречь ребенка от тяжелой работы.

8. Очень мало женщин получают благодарность детей за труд, затраченный на их воспитание.

9. Чем быстрее слабеет связь детей с семьей, тем быстрее дети научатся разрешать свои проблемы.

10. Родители должны знать, как нужно поступать, чтобы дети не попали в трудную ситуацию.

11. Дети должны быть более заботливы и благодарны своей матери за труд, вложенный в них.

12. Родители должны приложить все усилия, чтобы как можно раньше справляться с физиологическими нуждами.

13. Ребенка не нужно приучать к тяжелой работе дома, чтобы он не потерял охоту к любой работе.

14. Матери жертвуют всем ради блага собственных детей.

15. Надо как можно раньше прекратить кормить ребенка грудью и из бутылочки (приучить самостоятельно питаться).

Додаток В

Анкета психологической готовности к материнству

Ответьте на вопросы:

1. Что вы почувствовали, когда узнали что беременны?

2. Колебались ли вы в принятии решения родить ребенка или сделать аборт, когда узнали о своей беременности?

3. Какие переживания вы чаще испытывали в период беременности? Положительные и отрицательные?

4. Испытываете ли вы чувство общности со своим ребенком?

5. Вступали ли вы в общение со своим ребенком во время беременности? После родов?

6. Когда вы придумали имя своему ребенку? Думали ли вы об этом во время беременности?

7. Представляли ли вы себе своего малыша?

8. Боитесь ли вы избаловать своего ребенка?

9. Какой стиль воспитания вам более приемлемый, строгий или мягкий?

10. Насколько вы привязаны к своей матери?

11. Какой стиль воспитания ваши родители использовали по отношению к вам?

12. Играли ли вы в детстве в куклы? В «дочки-матери»?

13. Изучали ли вы литературу о детях и о воспитании до родов?

14. Сколько вы хотели бы иметь детей? Почему?

15. Отказались бы вы от своего будущего ребенка, при условии, что все вокруг против, в том числе ваша семья?

Додаток Г

Эдинбургская шкала послеродовой депрессии

Инструкция: Пожалуйста, подчеркните ответ, который наиболее близко соответствует тому, как вы чувствовали себя в течение последних 7 дней (а не как вы чувствуете себя сегодня).

1. Я была в состоянии смеяться и видеть смешные стороны жизни

2. * Столько же, сколько и всегда

3. * Сейчас не совсем столько, сколько всегда

4. * Однозначно меньше, чем всегда

5. * Совсем нет

6. 2. Я смотрела в будущее с удовольствием

7. * Так же, как и всегда

8. * Меньше, чем раньше

9. * Однозначно меньше, чем раньше

10. * Совсем нет

11. 3. * Я винила себя необоснованно, когда что-то складывалось не так

12. * Да, в большинстве случаев

13. * Да, иногда

14. * Не очень часто

15. * Нет, никогда

16. 4. Я тревожилась и переживала без видимой причины

17. * Совсем нет

18. * Очень редко

19. * Да, иногда

20. * Да, очень часто

21. 5. * Я чувствовала страх и панику без видимой причины

22. * Да, довольно часто

23. * Да, иногда

24. * Нет, нечасто

25. * Совсем нет

26. 6. * Я не справлялась со многими делами

27. * Да, в большинстве случаев я совсем не справлялась

28. * Да, иногда я не справлялась так хорошо, как обычно

29. * Нет, в большинстве случаев я справлялась достаточно хорошо

30. * Нет, я справлялась так же хорошо, как и всегда

31. 7. * Я была так несчастна, что не могла нормально спать

32. * Да, в большинстве случаев

33. * Да, иногда

34. * Не очень часто

35. * Совсем нет

36. 8. * Я чувствовала себя грустной и несчастной

37. * Да, большую часть времени

38. * Да, довольно часто

39. * Не очень часто

40. * Совсем нет

41. 9. * Я была так несчастна, что плакала

42. * Да, большую часть времени

43. * Да, довольно часто

44. * Только иногда

45. * Нет, никогда

46. 10. * Мне приходила в голову мысль причинить себе вред

47. * Да, довольно часто

48. * Иногда

49. * Почти никогда

50. * Никогда

Додаток Д

Рекомендації для жінок з середнім та високим рівнем післяродової депресії:

1.Не приймайте все дуже близько до серця, не драматизуйте - адже цей період обов'язково закінчиться.

4.Масажі і фізкультура хороші помічники в боротьбі з депресією. Якщо немає можливості ходити в спортзали, то вас врятує навіть проста уранішня гімнастика щодня.

6.Постарайтеся трохи більше приділяти часу собі, своєму зовнішньому вигляду. Бачивши у віддзеркаленні пошарпану з опухлими від сліз очима себе, у вас не додасться позитивних емоцій, а навпаки, стан лише посилиться.

7.Залиште хоч на декілька годинників дитяти бабусі і підіть з мужом прогулятися, а краще абикуди повечеряти. Ви зрозумієте, що є життя зовні удома. І вам захочеться швидше повернутися до неї.

9.Добре допомагають аутотренинги, вправи на розслаблення

Лікування за допомогою візуальних і дихальних вправ ефективно при лікуванні післяродової пригніченості. Ці вправи знімають напругу і поступово готують до нової ролі жінки в сім'ї, допомагають матері розслабитися, здолати внутрішні проблеми, отримати додаткову зціляючу енергію, Дитя реагуватиме на зміни в настрої матері і теж стане спокійним, буде добре є і спати. Для виконання цих вправ ви повинні усамітниться. Послідовність виконання вправ:п прийміть зручне вихідне положення сидячи або лежачи.

Ваше дихання має бути рівним і спокійним. Постарайтеся зосередитися на вдихах і видихах. Зробіть 10 глибоких вдихів. При видихах в думках скажіть собі: "Я спокійна". Починайте розслаблення з особи. Сосредоточьте вся своя увага на обличчі і уявіть, як воно напружене. Потім візуально знімайте напругу з лоба, око і так далі. Напруга повинна "змиватися", як хвилею, і скачуватися вниз по всьому тілу. Повільно розплющте очі.

Знову міцно закрийте очі і спробуйте напружити особу, чергуючи напругу з розслабленням. Закрийте очі і сконцентруйте увагу на шиї, зніміть з неї напругу, представивши його у вигляді якого-небудь образу. Поступово спускайтеся нижче, расслабляя всі ділянки тіла. В результаті ви будете повністю розслаблені, Наступний етап: намалюйте в своїй уяві красиві пейзажі, море, казкові замки. Ви повинні представити це у всіх подробицях. Тепер уявите себе в середовищі ваших картинок. Дуже важливий і колір і звукове оформлення. Уявіть собі золотисте світло, що обволікає і проникаючий у ваше тіло. Це цілюще світло. Він полегшить ваш стан, знімаючи напругу і біль. Навчитеся направляти його на самі хворобливі ділянки вашого тіла.

Зробіть видих, позбавившись від маленької частини напруги. Потім знову направляйте золоте світло на "важкі" ділянки. Повторите це кілька разів, поки не відчуєте полегшення. Постарайтеся уявити, як ваш організм стає вільним від багатьох неприємних відчуттів. Ви повинні відчути легкість, майже невагомість. Спробуйте як можна довше затримати це відчуття легкості. Розплющте очі не кваплячись. Повністю усвідомлюючи дійсність, зробіть декілька глибоких вдихів. Пригадаєте приємні відчуття і налаштуйтеся позитивно на сприйняття дійсності. Якщо ваш стан досить важкий, то виконуйте цю вправу частіше. Тривалість щоденних візуальних вправ - близько 20 хвилин.

Умовні позначки

ПД - післяродова депресія

ПГМ - психологічна готовність до материнства

Страницы: 1, 2, 3